українська      
   
 
Бекетов О.М.
Бекетов Олексій Миколайович
Ф. Р-47, 475 од. зб., 1891–2013 рр. Опис, реферативно-аналітичний огляд фонду. Рос. мова.

Бекетов Олексій Миколайович (1862–1941) – український радянський архітектор і педагог, професор, академік С.-Петербурзької імператорської Академії мистецтв, дійсний член Академії Архітектури СРСР, Заслужений діяч мистецтв УРСР, один із засновників Спілки радянських архітекторів УРСР.
Бекетов О. М. народився 03.03.1862 р. у родині вченого-хіміка, професора Харківського університету М. М. Бекетова. У 1882 р. – закінчив Харківське реальне училище. У 1888 р. з відзнакою закінчив С.-Петербурзьку Академію мистецтв. З 1892 по 1911 рр. О. М. Бекетов був делегатом 5 з’їздів російських зодчих у С.-Петербурзі і Москві. У 1894 р. С.-Петербурзькою Академією мистецтв йому надано вчений ступінь академіка архітектури за проект «Публічні бібліотеки на 2 млн. томів». З 1889 р. – викладає у Харківському технологічному інституті, Харківському інженерно-будівельному інституті, Харківському інституті комунального господарства. До 1917 р. працював у власному проектному бюро. У 1919–1926 рр. – керував проектним відділом цивільних споруд при тресті «Донвугілля», співпрацював з організаціями  «Держпроконт», «Укрцивільбудпроект». У 1939 р. О. М. Бекетова обрано дійсним членом Академії архітектури СРСР. У 1941 р. – присвоєно Почесне звання «Заслужений архітектор УРСР». Помер 23.11.1941 р. у м. Харкові.
Бекетов О. М. – автор близько 70 архітектурних проектів у стилях неоренесансу і неокласицизму, модерну, неоросійського стилю, з них 40 призначалися для м. Харкова. Як викладач читав лекції з архітектурного проектування, креслення, будівельного мистецтва, історії архітектури. Одним із перших у педагогічній практиці запровадив системне вивчення архітектурних форм і стилів.

 
Ескізні проекти; фрагменти проектів, плани, малюнки, креслення, елементи оформлення інтер’єру; ділове листування з підрядниками про спорудження будинків (дореволюційний період: адміністративних та ділових установ, медичних, навчальних закладів, готелів, особняків у Харкові, Катеринославі, Криму, інше; період творчості після 1917 р.: вокзалів, громадських будівель, житлових будинків, будинків відпочинку на Донбасі, у м. Запоріжжі, Луганську, Києві, Харкові, у Криму тощо). Фрагмент проекту пам’ятника В. Н. Каразіну в м. Харкові (фото). Підручник О. М. Бекетова «Архітектура. Курс лекцій, прочитаних у Харківському Технологічному інституті (з 230 фотографіями та кресленнями)» (1909). Автобіографія, перелік проектів О. М. Бекетова, матеріали про роботу в Українському Комітеті державних споруд та Українському раднаргоспі, Союзі радянських архітекторів УРСР, видавництві Академії архітектури СРСР, Харківському інженерно-будівельному інституті, ділове листування. Матеріали, зібрані О. М. Бекетовим для роботи: матеріали конкурсів, постанови, директиви, плани видавництв. 



зображення зі статті О.В. Балишевої "Дати людині більше тілесного і душевного спокою"

 
Виставки on-line
Розробки київських суднобудівників (за документами ЦДНТА України)
У 1862 році було засновано машинобудівне підприємство – Київський суднобудівний завод «Ленінська кузня», який є одним із найстаріших в Україні. У 2017 році виповнюється 155 років з дня заснування заводу. Ця виставка приурочена до його ювілею....
Модельний ряд тракторів Харківського промгіганта (проекти Харківського тракторного заводу, що зберігаються у ЦДНТА України)
1 жовтня 1931 року з конвеєра Харківського тракторного заводу (ХТЗ) зійшов перший трактор, що поклало початок діяльності одного з потужних промислових гігантів у галузі тракторобудування. Ювілею цієї події присвячено виставку «Модельний ряд тракторів Харківського промгіганта». Виставкова експозиція охоплює період становлення і найбільш інтенсивного розвитку вітчизняного тракторобудування і демонструє передові досягнення інженерів тракторної техніки 1930-х – 1960-х років....
До 60-річчя відновлення Запорізького титаномагнієвого комбінату та 60-річчя діяльності ДП "ДНДП Інститут титану"
Металургійна промисловість являє собою одну з найбільш розвинутих галузей економіки України. Важливою її складовою є кольорова металургія, яка охоплює видобування і збагачення руд, виробництво та обробку кольорових металів та їх сплавів (усіх, крім заліза). Значна заслуга у розвитку цієї галузі належить Державному підприємству «Державний науково-дослідний і проектний Інститут титану», м. Запоріжжя, якому у 2016 р. виповнюється 60 років. Проектні та науково-дослідні розробки Інституту титану за 1932–1979 роки склали окремий фонд у Центральному державному науково-технічному архіві України (ЦДНТА України). Його історія тісно пов’язана з розвитком потужностей Запорізького титаномагнієвого комбінату (ЗТМК), який 29 червня 1956 р. отримав друге народження як первісток української титанової промисловості, виробивши для країни перший вітчизняний титан. До ювілеїв цієї події та фондоутворювача архів підготував виставку документів з фонду Р-62 (з комплексів 1-141 та 3-14), які демонструють співпрацю Інституту титану та ЗТМК....