Ф. Р-202, 195  од. зб., 1939–2003 рр. Описи. Рос., укр. мова.

Заваров Олексій Іванович (1917–2003) – кандидат архітектури, спеціаліст у галузі житлового будівництва, Народний архітектор Української РСР, Заслужений будівельник Української РСР, Заслужений будівельник Узбецької РСР, Заслужений будівельник Угорської Народної Республіки, Лауреат Державної премії Української РСР, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР.

Заваров О. І. народився 17.03.1917 р. у с. Коломенське Московської області. У 1935 р. закінчив Московський будівельний технікум. На початку Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. був направлений на роботу до інституту «Промбудпроект» у м. Челябінськ (РРФСР). З 1943 р. – працював у тресті «Магнітобуд». З 1945 по 1962 рр. працював керівником архітектурної майстерні у проектному інституті «Київпроект». У 1948 р. закінчив архітектурний факультет Київського державного художнього інституту. У 1959 р. Заварову О. І. присвоєне Почесне звання «Заслужений будівельник УРСР». У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію за темою «Проблеми озеленення м. Києва». У 1962–1964 рр. – директор Науково-дослідного інституту містобудування. У 1964–2000 рр. – директор, старший науковий співробітник, консультант Зонального науково-дослідного і проектного інституту типового та експериментального проектування житлових та громадських будівель (КиївЗНДІЕП). У 1971 р. – за успіхи, досягнуті у виконанні завдань восьмого п’ятирічного плану забезпечення будов технічної документацією та запровадження у будівництво наукових досліджень, Заваров О. І. нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. У 1974 р. йому присвоєне Почесне звання «Заслужений будівельник Угорської Народної Республіки». У 1978 р. – «Заслужений будівельник Узбецької РСР». У 1983 р. Заваров О. І. обраний членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР. У 1984 р. – йому присвоєне Почесне звання «Народний архітектор УРСР». Помер у 2003 р.

Заваров О. І. – автор архітектурних проектів більш ніж 50 об’єктів. Він брав участь у роботах із відбудови та розвитку м. Києва; у проектуванні нових житлових районів у м. Ташкенті (Узбецька РСР) при наданні допомоги районам, які постраждали від землетрусу. Заваров О. І. – учасник  VII Міжнародного конгресу архітекторів на Кубі, з’їздів Спілки архітекторів УРСР, СРСР.

Документи особового походження

Кандидатська дисертація; книги, статті, тези доповідей; автореферати дисертацій, виконаних під керівництвом О. І. Заварова. Ескізний проект «Пам’ятника жертвам фашизму» у м. Золотоноші Черкаської області; фотовідбитки акварелей О. І. Заварова, ескізів будівель та споруд у м. Києві. Записники О. І. Заварова. Записники. Автобіографії, творча характеристика О. І. Заварова (1990); особисті документи (1948–1991). Матеріали службової та громадської діяльності: доповіді О. І. Заварова на зборах, семінарах, нарадах, матеріали про діяльність інституту «КиївЗНДІЕП»; матеріали обстеження будівельних підприємств; матеріали про утворення та діяльність комісій із будівництва; авторські свідоцтва О. І. Заварова та співавторів на винаходи. Листування. Матеріали, зібрані О. І. Заваровим для роботи: статті з питань реконструкції та забудови м. Києва тощо. Книги, примірники журналів тощо з дарчими написами О. І. Заварову. Матеріали про О. І. Заварова: рецензії та статті про його роботи; запрошення, програми конференцій, нарад, засідань. Спогади народної художниці України Л. Є. Жоголь про роботу в інституті «КиївЗНДІЕП». Фото О. І. Заварова індивідуальні, у колі колег, родичів; фотографії макетів та будівель.