Науково-технічна документація з фондів Центрального державного науково-технічного архіву України як джерело для вивчення подій Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.
Центральний державний науково-технічний архів України створено у 1969 р. з метою централізації зберігання історично значущої науково-технічної документації (НТД). За 40 років свого існування він зосередив документальний масив у 555 227 одиниць зберігання завбільшки і став профільною державною архівною установою у сфері забезпечення збереженості НТД.
Тип науково-технічної документації є специфічним і багатогранним у межах Національного архівного фонду. Культурна значущість НТД полягає у специфічних особливостях її змісту, пов’язаних, перш за все, з її функціональним призначенням. Характерно, що НТД, як джерело для вивчення окремих періодів історії, зокрема історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., являє двоєдину цінність: 1) важливим є факт створення проекту, проведення науково-дослідної роботи; 2) звертають на себе увагу відомості про стан об’єктів, зафіксовані у пояснювальних записках та звітах про науково-дослідні роботи.
З огляду на інформаційну насиченість, документальні комплекси ЦДНТА України періоду Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. можна умовно розділити на чотири групи.
Звіти про науково-дослідні роботи, виконані українськими вченими в евакуації, а також і після повернення на звільнені території, яскраво демонструють напрями діяльності наукових установ у роки війни та під час відбудови народного господарства. Метою авторів цих розробок було в мінімальні строки видати потрібні для перемоги над ворогом ідеї і, втіливши їх у життя, раціоналізувати виробництво. На сторінках НДР містяться відомості про складні умови праці науковців в евакуації, про підвищені обсяги виробничої програми заводів Сходу, про терміни і хід виконання держзамовлень, про штат працівників на підприємствах під час війни тощо. У цьому плані цінність для істориків являють собою фонди Дніпропетровського інституту чорної металургії (ф. Р-127), Українського науково-дослідного інституту металів «УкрНДІмет» (ф. Р-13), Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту «УХІН» (ф. Р-17), Державного науково-дослідного гірничорудного інституту (ф. Р-135), Українського науково-дослідного інституту вогнетривів (ф. Р-15), Проектного науково-дослідного інституту промислового будівництва «Харківський «ПромбудНДІпроект» (ф. Р-2).
Група конструкторської документації нагадує про війну опосередковано. Тут на перший план виходить унікальна і складна історія створення документа. Особливої ваги набувають умови, в яких із креслень народжувались трактори і комбайни, кораблі та поїзди, а також потужні турбіни.
У проектних завданнях та технічних проектах подаються найцікавіші матеріали: акти з детальними описами поруйнованості об’єктів, найбільш раціональні шляхи їх відродження та реконструкції, чіткі розрахунки потрібних для відбудови коштів, графіки проведення відбудовних робіт. Проекти повоєнних часів відзначаються певною скороченістю форми, стислістю викладу текстової частини (дороблялися вони безпосередньо на будівельних майданчиках). Характерними ознаками інформації, наведеної у них, є конкретність і точність. «Сухість» документів цього типу доповнюється даними особових фондів. Приміром, документи з фонду архітектора академіка О. І. Заварова (ф. Р-202), одного з авторів проекту відбудови Хрещатика, колоритніше, ніж власне проектна документація, описують відродження головної магістралі Києва .
Окрему ланку становлять креслення споруд, зведених на вшанування пам’яті. Вивершувальна скульптура “Батьківщина-мати” у Києві і грандіозна діорама “Битва за Дніпро” у Дніпропетровську призначені щомиті нагадувати про жертви та подвиги Великої Вітчизняної війни.
Таким чином, документальні комплекси ЦДНТА України є досить репрезентативними для вивчення внеску українських науковців у перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр. та для визначення масштабів руйнувань великих промислових об’єктів.
.jpg) |
 |
|
 |
 |
